Початкова школа: яке купити обладнання для 1-2 та 3-4 класу 2020-2021
Оснащення навчального кабінету початкової школи. Що потрібно в початкові класи в першу чергу - підготовка до основного навчання в середній школі. Для учителя початкових класів одним з пріоритетних завдань під час організації освітнього процесу є питання створення сучасного розвивального простору для реалізація освітніх та навчальних програм. І кожен учитель хотів би, щоб його навчальний кабінет був оснащений сучасними і функціональними меблями, якісним технологічним обладнанням з корисним, цікавим і зручним програмним забезпеченням, а також великим асортиментом різноманітного учбового приладдя, дидактичних матеріалів та методичних посібників.
Оснащення 1-2 та 3-4 класу початкової школи
Зміст статті:- Загальні вимоги до оснащення навчального класу в початковій школі
- Вимоги до робочого місця учня
- Вимоги до навчального обладнання
- Вимоги до навчального приміщення
- Особливості освітньої роботи з дітьми 6 (7) років - 1-2 класи
- Використання наочності в 1-2 класах початкової школи - порівняння традиційного навчання і НУШ
- Приклад товарів для оснащення 1-2 класів з розрахунку на 15 учнів в класі
- Особливості освітньої роботи з дітьми 8 (9) років - 3-4 класи (порівняльна характеристика)
- Методичні рекомендації підбору засобів навчання для оснащення 3-4 класів
Освітні галузі та приклади забезпечення класу під навчальні потреби
- Поради та висновки по вибору сучасних навчальних засобів в молодші класи
Підготовка класів молодшої школи до нових стандартів освіти
Сьогодні, в час реформування системи загальної середньої освіти в Україні та надання державою освітніх субвенцій на фінансування Нової української школи, кожен учитель початкових класів може вплинути на те, чим буде оснащений його навчальний кабінет. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту», учитель має право на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі. Тому вчитель може самостійно обирати засоби навчання для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей і не чекати, поки за нього це зробить адміністрація школи або представники управління освітою.
Але у вчителя одразу ж виникає ряд питань:
Як обрати саме те, що потрібно для оснащення навчального кабінету згідно програми навчання?
Як серед запропонованого ринком широкого асортименту товарів для початкової школи обрати якісні, сучасні, цікаві і функціональні засоби?
Як ефективно витратити бюджетні кошти?
Щоб не помилитися при виборі обладнання для кабінету, в першу чергу необхідно знати загальні вимоги щодо оснащення навчального класу в початковій школі. Ці вимоги містяться у Типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2020 року № 143.
Вимога 1. Відповідність оснащення навчального кабінету початкової школи стандарту початкової освіти.
Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87 визначені вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів початкової школи, загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти та форми державної атестації. Також у даному документі окреслена мета початкової освіти, визначені цикли початкової освіти, які враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів початкової школи визначені з урахуванням компетентнісного підходу, в основу якого покладено ключові компетентності.Державним стандартом визначено, що основою формування ключових компетентностей є:
досвід здобувачів освіти та їх потреби, що мотивують до навчання;
знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі, різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
Все це означає, що оснащення навчального кабінету початкової школи, має сприяти всебічному розвитку кожної дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формуванню цінностей, розвитку самостійності, творчості і допитливості.
З метою організації сучасного освітнього простору Нової української школи Міністерством освіти і науки розроблені Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи, які затверджені наказом від 23.03.2018 року № 283. В документі йдеться про те, що організація освітнього простору потребує широкого використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання та оновлення навчального обладнання, що здійснюється через такі осередки:
осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями;
змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки, фліп-чарти, стенди тощо;
осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;
осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;
куточок живої природи;
осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям;
дитяча класна бібліотечка;
осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями, ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.
Також у документі містяться рекомендації щодо використання обладнання загального призначення (шкільні меблі), що має бути виготовлене відповідно до чинних в Україні стандартів та відповідати певним вимогам (ергономічність, безпечність, міцність, естетичність) та рекомендаціям щодо їх форми, розміру, ваги, кольору.
Вимога 2. Необхідність і достатність матеріального та методичного забезпечення освітнього процесу для повної реалізації освітніх та навчальних програм.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Це означає, що діяльність закладу освіти не може відбуватися без відповідного матеріально-технічного забезпечення, і в обов’язковому порядку навчальні кабінети мають бути оснащені необхідним обладнанням для здійснення освітнього процесу.
Навчальний кабінет початкової школи має бути оснащений засобами навчання та обладнанням, які передбачені Типовим переліком засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2010 № 143. Даним Типовим переліком визначена кількість засобів навчання і обладнання для навчального кабінету початкової школи з розрахунку на клас, на заклад та на групу учнів (на 1-2 і 5-6 учнів). Також Типовим переліком окреслені вимоги до обладнання, витратних матеріалів, електронних освітніх ресурсів, меблів, друкованих засобів навчання, інструментів, моделей та об’єктів, приладдя та пристосування, інвентарю, якими необхідно забезпечити навчальний кабінет початкової школи для повної реалізації освітніх та навчальних програм.
Вимога 3. Комплектність і модульність, що враховують реальні особливості закладів загальної середньої освіти та потреби учасників освітнього процесу.
Зараз система загальної середньої освіти перебуває на стадії модернізації змісту освіти в контексті її відповідності сучасним потребам. Реформа середньої освіти орієнтована на те, щоб випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активної позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя. Ідеологією цих змін стали концептуальні засади реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», ухвалені рішенням колегії Міністерства освіти і науки України 27.10.2016 року, що містять інформацію про цінності реформи, основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Все це зумовлює створення такого освітнього простору, у якому кожен учень зможе самовизначитися, реалізувати власні творчі здібності різноманітними засобами і способами під час різних видів діяльності.
Освітній простір навчального кабінету початкової школи є важливим чинником розвитку особистості молодшого школяра та професіоналізму вчителя, який прискорює або стримує процес розвитку освіти в умовах інноваційних змін. Одним із найважливіших етапів створення зручного простору в початковій школі є зонування. Головне завдання зонування – поділ приміщення на окремі осередки. Розділяючи приміщення, можна створити максимально зручний та функціональний простір, комфортний для кожного учасника освітнього процесу. Зонування допомагає розділити приміщення на ділянки, призначені для різних видів діяльності.
Принцип комплектності і модульності при оснащенні навчального кабінету обладнанням загального призначення дозволяє вчителю економити час при створенні робочих зон для учнів та вивільнити простір для ігрової, рухової, дослідницької або мистецької діяльності.
Вимога 4. Відповідність вимогам санітарного законодавства, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров’я здобувачів освіти і охорони праці працівників закладів загальної середньої освіти.
У якості проекту є гігієнічний стандарт для закладів загальної середньої освіти визначений Санітарним регламентом, що ще не пройшов затвердження наказом Міністерства охорони здоров’я України, але орієнтує на дотримання високих норм. Санітарний регламент містить норми та правила для закладів загальної середньої освіти, виконання яких дозволить створити безпечні умови для організації освітнього процесу. Пунктами 12-21 розділу 3 «Гігієнічні вимоги до будівель і приміщень» Санітарного регламенту визначені вимоги до облаштування навчальних приміщень, а саме:
які мають бути меблі;
як треба розміщувати столи для роботи з учнями;
якими мають бути класні дошки та інтерактивне обладнання.
Головним пріоритетом при оснащенні навчального приміщення має бути безпечність – все обладнання, устаткування, технічні засоби навчання, навчально-методичні матеріали, які використовуються в освітньому закладі повинні бути безпечними для здоров’я дітей.
При організації навчального середовища у початковій школі необхідно орієнтуватися на суб’єкт, для якого це середовище створюється, враховуючи його психологічні, фізіологічні, антропометричні, вікові та інші особливості.
Забезпечуючи належні санітарно-гігієнічні умови для проведення освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти, необхідно дотримуватися вимог щодо:
освітлення приміщень (природна, штучна);
відсутності шкідливих речовин (пари, гази, аерозолі);
мікроклімату (температура, відносна вологість та швидкість руху повітря);
відсутності механічних коливань (вібрація, шум, ультразвук);
відсутності випромінювання (інфрачервоні, ультрафіолетові, іонізуючі промені, електромагнітні коливання та хвилі радіочастот);
рівню атмосферного тиску (підвищений, звичайний, понижений).
При оснащенні навчального кабінету початкової школи дуже важливо дотримуватися правил пожежної безпеки. Загальні вимоги з пожежної безпеки до приміщень закладів освіти окреслені у в Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року № 974.
Вимога 5. Універсальність – можливість застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у освітній та позаурочній діяльності, в різних освітніх галузях, з використанням різних методик навчання тощо.
Важливою умовою при оснащенні навчального кабінету є пріоритет універсальності обладнання. Це стосується не лише меблів, технічного та інтерактивного обладнання, а також і дидактичного оснащення.
Сьогодні з метою удосконалення якості освітнього процесу в початковій школі активно застосовується принцип міжпредметних зв’язків, тому дуже важливо при виборі дидактичних матеріалів звертати увагу на їх універсальність та багатофункціональність, щоб учитель мав можливість використовувати їх на різних видах уроків або інтегрованих курсах. Дотримання графіку нової навчальної програми допоможе вибудувати ці міжпредметні зв’язки і готовність у учнів після базових тем одного предмету переходити до більш складних завдань у іншому навчальному предметі.
Вимога 6. Забезпеченість ергономічного режиму роботи учасників освітнього процесу.
Питання щодо реалізації ергономічного підходу в освітньому процесі початкової школи широко роз’яснюється у навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів «Основи педагогічної ергономіки»/Н.Д. Карапузова, Є.А. Починок, В.М. Помогайбо – Київ «Академвидав», 2012.
На думку авторів навчального посібника забезпечення ергономічного режиму роботи в початковій школі має відповідати ряду ергономічних вимог до:
робочого місця вчителя та учня
навчального обладнання
навчального приміщення
Під робочим місцем в ергономіці розуміється частина простору, обладнана необхідними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність людини чи групи людей. Для здійснення свого призначення робоче місце повинно бути певним чином організоване, тобто його засоби та предмети праці повинні бути розташовані в найбільш оптимальному порядку.
Вимоги до робочого місця учня
Робоче місце учня в початковій школі є основною структурною одиницею організованого навчального простору. Це не просто стілець, стіл чи парта, але їх розміщення і обладнання у відповідності з віковими та індивідуальними особливостям дитини. Навчальне місце має бути зручним і приємним для роботи не лише протягом робочого дня, але й впродовж усіх років навчання. При облаштуванні та раціональній організації робочого місця учня необхідно враховувати наступні вимоги:
- антропометричні, тобто відповідність розмірів обладнання і функціонального простору розмірам тіла школяра в статиці та динаміці;
- біомеханічні, тобто дотримання біомеханічних умов рівноваги тіла учня;
- фізіологічні, тобто забезпечення, в першу чергу, нормального зорового сприйняття, вільного дихання, нормального кровообігу, оптимальних затрат енергії;
- організаційні, тобто забезпечення раціонального взаєморозташування елементів робочого місця відносно один одного і самого школяра.
Таким чином, найкращі, з фізіолого-гігієнічної точки зору, умови для роботи учня створюються при відповідності навчального обладнання довжині та пропорціям його тіла, а також при збереженні найменш втомливої пози і здійсненні найбільш економних робочих рухів.
Для забезпечення цих умов необхідно керуватися такими загальними принципами – педагогічним, гігієнічним та психолого-естетичним.
З педагогічної точки зору, обладнання та інвентар за своїми характеристиками та розташуванням повинні сприяти проведенню освітнього процесу. Гігієнічний принцип передбачає, що основні параметри меблів, навчального обладнання та інструментів повинні відповідати анатомо-фізіологічним можливостям учнів. Меблі повинні бути портативними, міцними, водостійкими, з малою теплопровідністю матеріалу. Світлі тональності забарвлення, приємні та вишукані форми меблів, обладнання та інструментів забезпечать психолого-естетичний принцип організації шкільного середовища.
Вимоги до навчального обладнання
До найбільш вживаного виду навчального обладнання в початковій школі відносять парти, столи, стільці, класні дошки. Вимоги до параметрів цього обладнання представлені у Типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2010 №143.
Сьогодні в початковій школі рекомендовано широко використовувати ІТ-технології, нові мультимедійні засоби навчання. Тому, обладнуючи навчальний кабінет комп’ютерним обладнанням, слід дотримуватися вимог, визначених у Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11. 2017 року №1440.
Вимоги до навчального приміщення
Загальні принципи планування навчальних приміщень досить чисельні.
Перш за все, планування навчальних приміщень повинно відповідати їх функціональному призначенню, характеру та режиму освітнього процесу. Розміри і форма цих приміщень визначаються загальними розмірами та формою навчального обладнання та кількістю школярів, які будуть тут знаходитися.
Крім того, при плануванні навчальних приміщень враховуються можливості зорових і слухових комунікацій. При цьому лінія, проведена від очей учня до точки, яка спостерігається на класній дошці або площині навчального посібника, повинна утворювати з фронтальною площиною кут не менше 45°, а краще – 60-90°.
Для забезпечення нормального обміну повітря в приміщенні передбачається оптимальна вентиляція.
Меблі та інше обладнання в навчальному кабінеті мають бути розташовані таким чином, щоб був вільний доступ до кожного робочого місця.
Обов’язкова наявність у навчальному кабінеті необхідних інструкцій та запобіжних знаків для роботи з технічними засобами навчання з метою грамотної їх експлуатації та дотримання правил безпеки.
Вимога 7. Узгодженість спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).
На сьогоднішній день в сучасній початковій освіті відбувається формування інформаційно-освітнього середовища. Стрімкий розвиток цифрових технологій призводить до появи різноманіття нових засобів навчання. Навчальні кабінети активно оснащуються сучасним технологічним обладнанням, учбовим і лабораторним приладдям, різноманітними демонстраційними засобами та дидактичними матеріалами для групової активності. Проте виникають ситуації, коли не всі навчальні кабінети оснащені обладнанням в достатній кількості або певні засоби навчання придбані в одному екземплярі для користування всією школою. В таких випадках при організації освітнього процесу треба застосовувати принцип узгодженості спільного використання, розробивши систему використання певного обладнання, яка буде дієвою і зручною для всіх учасників освітнього процесу.
Особливості освітньої роботи з дітьми 6 (7) років
Початок шкільного навчання є визначним етапом у житті дитини. По досягненні шестирічного віку життя дитини кардинально змінюється. Безпечне і безтурботне буття шестирічки змінюється світом, наповненим безліччю вимог і правил, обов’язків та обмежень. Свій новий статус школяра дитина не одразу усвідомлює в повній мірі, але вона однозначно відчуває та переживає його: пишається тим, що стала дорослою; бажає проявляти себе в колі однолітків та бути успішною у навчанні. Початок шкільного навчання для дитини є сильним стресом. З одного боку її переповнюють почуття радості, захвату та здивування, а з іншого – відчуття тривоги, розгубленості і напруги. Водночас з настанням шкільних буднів у першокласників відбувається зміна соціальної ситуації розвитку. Їх відносини з дійсністю починають перебудовуватися: система відносин «дитина – дорослий» диференціюється на дві частини «дитина – батьки»» і «дитина – учитель». При чому остання визначає відносини між дитиною і батьками, дитиною й іншими дітьми. Першокласник стає суб’єктом соціальних стосунків і наділяється суспільно значущими обов’язками, за виконання яких отримує громадську оцінку. У першому класі для дитини учитель стає значущою персоною. Його похвала або осуд часто важливіші ніж оцінка батьків.
Робота учителя з дітьми 6 (7) років передбачає обов’язкове врахування фізіологічних та психологічних особливостей. Не слід забувати, що шестирічна дитина швидко втомлюється, виконуючи одноманітну роботу, тому вчитель має потурбуватися про зміни різних видів діяльності. Через це урок для першокласників має складатися з декількох частин, об’єднаних загальною темою. Не можна давати завдання, що потребують тривалого зосередження погляду на окремому предметі. В цьому віці дитина прагне все вивчати в наочно-образному та наочно-дієвому планах, тому велика увага має приділятися практичним діям з предметами, роботі з наочними матеріалами. Відчуваючи велику потребу у грі, діти 6 (7) років значно краще засвоюють програмовий матеріал, який подається в ігровій формі. Тому вчитель має забезпечити введення в урок елементів гри, проведення спеціальних дидактичних завдань та розвивальних ігор.
Використання наочності в 1-2 класах початкової школи - порівняння традиційного навчання і НУШ
Зараз на початковому етапі навчання молодших школярів в Новій українській школі стали більше уваги приділяти використанню наочності. Це пов’язано з тим, що методи використання наочності дають можливість показати розвиток явищ та їх динаміку, допомагають повідомляти учбову інформацію певними дозами та управляти індивідуальним процесом засвоєння знань, а також сприяють розвитку психічних процесів молодших школярів. Наочні посібники, які використовуються при застосуванні наочних методів навчання, стимулюють пізнавальні інтереси учнів, створюють при певних умовах підвищене емоційне відношення їх до навчання, забезпечують різностороннє формування образів, сприяють розумінню зв’язків наукових знань з життям, а також економлять час учителя та допомагають розвивати основи навичок командної роботи над проектом.
У сучасній дидактиці поняття наочності відноситься до різних видів сприйняття (зорового, слухового, дотикового). Відповідно до функцій наочності засоби унаочнення дуже різноманітні. Такими засобами є предмети і явища навколишньої дійсності; зображення реальних предметів (різні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону), символічні зображення (карти, таблиці, схеми, креслення, картки з різноманітною символікою). До наочних засобів належить також інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів навчання (кінофільми, відеосюжети, аудіозаписи, телепередачі, мультимедійний контент). Дії учителя та учнів, що демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію або, як і яким обладнанням користуватися теж відносяться до засобів унаочнення.
Жоден з видів наочних засобів навчання не має абсолютних переваг перед іншим. Наприклад, при вивченні природи найбільше значення мають натуральні об’єкти та зображення, наближені до природних, а на уроках математики важливим є використання різних схем, таблиць або діаграм.
Вибір наочності для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей.
Нерідко виникає необхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні з одними і тими ж питаннями. В такій ситуації дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, а також не застосовувати велику кількість наочних посібників, адже це заважає дітям 6-7 років зосереджуватися та думати. Слід пам’ятати, що надмірне використання наочності не дає гарних результатів, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку молодших школярів.
При виборі наочних засобів навчання потрібно враховувати, що вони найбільш успішно вирішують наступні дидактичні завдання:
сприяють розвитку наочно-образного мислення;
виступають в ролі засобу активізації уваги;
сприяють активізації пізнавальної діяльності;
дозволяють конкретизувати розглядувані теоретичні питання;
розширюють сферу практичного застосування об’єктів які вивчаються;
створюють можливості моделювання явищ, що безпосередньо не спостерігаються;
наочно систематизують і класифікують досліджувані явища на схемах, таблицях тощо;
дозволяють в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь навчального матеріалу.
У практиці навчання використання наочності поєднується зі словом учителя. Способи поєднання слова і засобів наочності складають декілька основних форм. Одна з них характеризується тим, що слова учителя керують спостереженням, яке проводиться учнем, а знання про зовнішній вигляд об’єкта, його будову та процеси школярі отримують, аналізуючи цей об’єкт самостійно. При другій формі поєднання інформацію про предмети і процеси учні отримують зі словесних повідомлень учителя, а наочні засоби служать для підтвердження або конкретизації отриманих повідомлень. Перша форма поєднань слова і наочності є більш ефективною не лише для засвоєння знань, але і для розвитку спостережливості молодших школярів. Переваги її особливо помітні тоді, коли учні мають детально проаналізувати об’єкт спостереження. Другу ж форму поєднання можна застосовувати лише для поверхового аналізу об’єктів. Володіння учителем знаннями щодо наявності форм поєднання слова і засобів наочності, їх варіантів та порівняльної ефективності дає можливість творчо застосовувати наочні засоби навчання відповідно до поставленої дидактичної мети, особливостей учбового матеріалу та інших конкретних умов.
Отже наочність – це важливий елемент системи засобів навчання, завдяки якому більш успішно за короткий час досягається визначена ціль навчання.
На сучасному етапі становлення Нової української школи, кожний учитель повинен творчо підходити до організації освітнього процесу. А незамінними помічниками учителя початкових класів в цьому питанні є наочні засоби навчання. Для проведення цікавих, захоплюючих та неповторних уроків в 1-2 класах пропонуємо використовувати наступне учбове приладдя та дидактичні матеріали:
Набір товарів для 1-2 класів з розрахунку на 15 учнів з використанням елементів СТЕМ-освіти в НУШ
(приклад засобів та спеціалізованих ігор які прививають навички та зацікавлюють, а не просто прикрашають клас)
Відео: Як отримати Пропозицію з цінами на навчальне обладнання для закупівлі на Prozorro
Особливості освітньої роботи з дітьми 8 (9) років
Впродовж всього періоду молодшого шкільного віку відбуваються якісні зміни в розвитку пізнавальних процесів. Характеристика пізнавальних психічних процесів молодшого школяра віком 8-9 років значно відрізняється від дитини 6 (7) років.
Відео: Що таке STEM? СТЕМ-освіта в Україні
Порівняльна характеристика розвитку пізнавальних психічних процесів дітей 6-7 та 8-9 років
|
Психічні процеси |
6-7 років |
8-9 років |
|
Сприймання |
Сприймання досить розвинуте (дітям притаманна висока гострота зору і слуху, вони добре орієнтуються в різноманітних формах і кольорах тощо), однак ще слабо диференційоване. Зокрема діти цього віку не вміють робити цілеспрямованого аналізу результатів сприймання, вирізняти серед них головне, істотне. Їх сприйманню властива емоційність. Включення школярів у процес учіння сприяє формуванню у них такого виду діяльності як спостереження. У процесі навчання забезпечується зростання швидкості перебігу процесів сприймання, збільшення числа сприйнятих об'єктів, розширення обсягу їх запам'ятовування тощо. |
Сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для себе об'єкти, діти намагаються віднести їх до певної категорії. Вибираючи предмети з деякої сукупності, вони орієнтуються здебільшого на їхній колір та форму, беручи саме їх за характерні ознаки. З віком значення форми в цьому смислі зростає, як зростає і точність розрізнення форми предметів. |
|
Увага
|
Довільна увага нерозвинена, домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. |
Зростає обсяг і стійкість уваги. Увага в цьому віці тісно пов'язана зі значущістю для дітей навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, важливості матеріалу, інтерес до його змісту є важливою умовою їхньої уваги. Увага залежить і від доступності (та посильної важкості) навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя так організувати навчальну діяльність, щоб охопити нею всіх учнів у класі. Серед причин нестійкості уваги в цьому віці можна назвати зокрема недостатню розумову активність дітей, зумовлену як недосконалими методиками навчання, так і рівнем їх готовності до учбової діяльності, непереборними труднощами у навчанні, станом здоров'я тощо. |
|
Мислення |
В цей період відбувається перехід від наочно-образного, конкретного мислення до понятійного, науково-теоретичного. Конкретність мислення першокласників проявляється передусім у тому, що при розв'язанні задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень, їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення. |
Під впливом навчання в структурі мислення дитини змінюється співвідношення його образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів на користь зростання ролі останніх. Так, третьокласники вчаться визначати відомі їм поняття, виділяючи загальні та істотні ознаки об'єктів, розв'язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачі, здійснюючи потрібні для цього дії та операції, виражаючи результати в судженнях, поняттях, міркуваннях та умовиводах. |
|
Мовлення |
В цьому віці дитина вже володіє певним словниковим запасом і мовною граматикою. Новим у формуванні мовлення є свідоме вживання різних форм слова, оволодіння письмовим мовленням, збагачення внутрішнього мовлення. Змінюється співвідношення вживаних категорій слів, зростає словник, урізноманітнюються функції мовлення, удосконалюється його синтаксична структура тощо. |
Під впливом навчання відбуваються зміни морфологічної структури письмового мовлення у дітей. Збільшується кількість слів і речень у письмових роботах, зростає швидкість письма, підвищується його якість. Засвоєнню учнями письма передує оволодіння читанням, успіхи в якому залежать насамперед від методів навчання. Важливим показником успіхів дитини в оволодінні мовленням є мовчазне читання, що пов'язане з розвитком внутрішнього мовлення. |
|
Пам’ять |
У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування в бік зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що діти при вмілому керівництві їхньою навчальною діяльністю вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається також і здатність довільного відтворення матеріалу. Однак без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіші способи довільного запам'ятовування і відтворення (переказування). Спроба використовувати більш продуктивні способи (переказування з використанням готового плану, смислове групування матеріалу тощо) утруднюють роботу. |
Формується логічна пам'ять, внаслідок чого суттєво змінюється співвідношення образної та словесно-логічної пам'яті. Зростає продуктивність, міцність і точність запам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це, зокрема, оволодінням учнями більш досконалими мнемонічними прийомами. Підвищується точність впізнання запам'ятованих об'єктів. Причому спостерігаються і якісні зміни у цих процесах. Так, першокласники, впізнаючи об'єкти, більше спираються на їх родові, загальні ознаки, а вже третьокласники більшою мірою зорієнтовані на аналіз, виділення в об'єктах більш специфічних видових та індивідуальних ознак. |
|
Уява |
Уява в цьому віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. У процесі учіння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою. |
Інтенсивно формується творча уява, на базі минулого досвіду з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Зростає як швидкість утворення образів фантазії, так і вимогливість дітей до витворів власної уяви. |
Враховуючи такі вікові відмінності, Державним стандартом початкової освіти передбачено поділ початкової освіти на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи та окреслено вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти на кожному з цих циклів. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначені з урахуванням компетентісного підходу, в основу якого покладені ключові компетентності. Основою формування цих ключових компетентностей має стати досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, а також знання і вміння, які формуються в різному освітньому середовищі, різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
Забезпечуючи виконання вимог Державного стандарту початкової освіти, зважаючи на вікові зміни, що відбулися у дітей на час переходу з другого у третій клас, при організації освітнього процесу з третьокласниками вчитель має вносити корективи до способів подання навчального матеріалу і використання наочних засобів; урізноманітнювати форму, методи і прийоми навчання; організовувати творчу, проєктну, пошуково-дослідницьку діяльності; дотримуватися принципу інтегровано-предметного навчання. Важливо також звернути увагу на мотивацію дітей до навчання, адже саме в цей період діти починають дійсно свідомо ставитися до учбового процесу та проявляти інтерес до пізнання. На даному етапі молодші школярі намагаються оцінити причини своїх досягнень та невдач, обрати способи попередження свого неуспіху.
В цьому віці у дитини ще присутнє гостре бажання бути успішним у навчанні, що для неї означає те саме, що й бути гарною й любимою. Тому у деяких дітей відбувається зниження самооцінки, наприклад, дитина думає, що вона погана, тому що повільно читає. Така тенденція може закріпитися, якщо дитини вважатиме, що її невдачі змушують батьків сумувати. Дитина перестає вірити у власні можливості, а у більш складному варіанті вона вже не прагне до успіху, починає лінуватися і думати про себе: «Я не можу бути хорошим, то навіщо ж старатися». У деяких дітей закріплюються соціальні страхи, вони бояться зробити щось не так, допустити помилку. Це приводить до зниження якості навчання, труднощів у виконанні творчих завдань.
Між другим і третім класами у молодших школярів відбувається різке підвищення розумового розвитку. Саме на цьому етапі навчання у дітей починають засвоюватися та формуватися мисленнєві операції, більш інтенсивно розвивається вербальне мислення, а також з’являється абстрактне і теоретичне мислення.
Продовжує активно розвиватися воля третьокласників. Вони намагаються стримувати свої безпосередні імпульси, враховувати бажання інших людей. Вчаться долати труднощі, не пасувати перед ними. Стають більш критичними по відношенню до свого вчителя, можуть сформулювати, що подобається в ньому, а що ні. З’являються здібності диференціювання особистісних якостей однолітків. Тепер дитина може обґрунтувати причини свого вибору друга або небажання дружити. У деяких дітей спостерігається сильне прагнення до лідерства і гостре переживання при неможливості його реалізувати. Інтенсивно розвивається здібність до співробітництва в іграх та навчанні. Діти вчаться домовлятися, поступатися один одному, розподіляти завдання без допомоги дорослих. В цей період співробітництва може спостерігатися тенденція до виникнення угрупувань і деякої ворожості між їх лідерами.
Молодший шкільний вік є ключовим в оволодінні дитиною навчальною діяльністю. Саме в цей період навчання у дітей закладається фундамент системи знань, які поповнюються в подальші роки, і одночасно формуються розумові й практичні операції, дії та навички, без яких неможливі подальші навчання та практична діяльність. Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних процесів як сприймання, увага, пам’ять, мислення.
Основою будь-якої діяльності, в тому числі і навчальної, є пізнавальна активність. Кожний учитель знає, що низький рівень пізнавальної активності на уроці, не приносить бажаного результату навчання учнів. Активізація пізнавальної діяльності учнів, від якої залежить перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів, є однією з актуальних проблем сьогодення. Практика вказує на те, що отримані в готовому вигляді знання, викликають труднощі учнів у їх застосуванні при поясненні спостережуваних явищ і вирішенні конкретних завдань. У такому випадку можна говорити про формалізм у навчанні, у засвоєнні знань, свідченням якого є відрив зазначених учнями теоретичних положень від уміння застосовувати їх на практиці. Тому сьогодні перед початковою школою стоїть завдання домогтися, щоб учні не лише засвоїли матеріал, а й могли вільно оперувати отриманими знаннями, застосовувати їх для вирішення навчальних і життєвих проблем, а також для розширення свого пізнавального досвіду.
Методичні рекомендації щодо підбору засобів навчання для навчальних кабінетів 3-4 класів (Засоби для освоєння проектної роботи)
Підбір засобів навчання для учнів 3-4 класів здійснюється за освітніми галузями відповідно до навчальної програми. Всі засоби навчання, які використовуватимуться у навчальних кабінетах 3-4 класів мають відповідати вимогам Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженого наказомМіністерства освіти і науки України від 07.02.2020 № 143.
Комп’ютерне обладнання (у т.ч. флеш-накопичувачі, навушники, мережеве обладнання, модулі для зберігання планшетів та ноутбуків), яким комплектуються навчальні кабінети для 3-4 класів, має відповідати вимогам Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2017№ 1440.
Мовно-літературна освітня галузь
Наочні засоби навчання, які планується використовувати для формування мовної, читацької та комунікативної компетентності учнів 3-4 класів мають сприяти формуванню мотивації вивчення української мови та літератури, розвитку здатності спілкуватися українською мовою, розвитку мовленнєво-творчих здібностей та формуванню готовності до вивчення української мови та української, зарубіжної літератури в гімназії.
Для виконання різноманітних завдань зі словами (утворення слів, визначення кореня, закінчення, префікса і суфікса; закріплення вмінь аналізувати звуко-буквений склад слова; розпізнавання іменників, дієслів, прикметників; розрізнення іменників – назв істот і неістот; розпізнавання слів з орфограмами; добір синонімів, антонімів і багатозначних слів; будова словосполучень та встановлення між ними граматичного зв’язку за допомогою питань; розпізнавання часових форм дієслів тощо) можна використовувати дидактичні картки з різноманітними предметними зображеннями або словами, а також настільно-друковані ігри.
Наприклад артикули:
2D3DNU1100 Набір магнітів Українська мова
2D3DGAME1200 Настільно-друкована гра Утвори словосполучення
2D3DNU1400 Набір магнітів Природознавство
Для закріплення навичок побудови усного зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування), читання коротких текстів можна використовувати набори сюжетних і предметних малюнків, картинок, кубиків, ігрових наборів та дидактичних карток з короткими текстами.
Наприклад артикули:
LSP 7328-UK Набір для створення історій
LER 7021 Кубики для творчих розповідей2D3DNU2150 Набір дидактичних карток Роботи
2D3DNU2110 Набір дидактичних карток Професії
2D3DNU2160 Набір дидактичних карток Сезонний одяг
Іншомовна освітня галузь
Засоби унаочнення, які використовуватимуться на уроках іноземної мови мають сприяти розвитку мовних, інтелектуальних та пізнавальних здібностей учнів; сприяти зацікавленню учнів вивчати англійську мову, брати участь в іншомовному спілкуванні, а також сприяти створенню позитивного ставлення учнів до предмета.
При вивченні учнями 3-4 класів англійської мови, з метою розширення словникового запасу для використання в конкретних ситуаціях, закріплення умінь правильно вимовляти певні звуки, утворювати слова, правильно ставити наголос у словах; для удосконалення умінь читати та впізнавати знайомі слова пропонується використовувати друковані засоби навчання у вигляді наборів букв на магнітах, наборів тематичних, сюжетних і предметних малюнків або картинок, а також різноманітні навчальні розвиваючі ігри, комплекти для рольових ігор, набори грошових знаків, муляжі фруктів і овочів тощо.
Наприклад артикули:
2D3DNU1200 Набір магнітів Англійська мова
LER 3070 Набори тематичних, сюжетних, предметних малюнків відповідно до тем програмового матеріалу
LER8551 Демонстраційний набір букв на магнітах
LSP7328-UK Сюжетні блоки - Набір для створення історій
2D3DNUD1400 Календар магнітний. Англійська мова
LER 3201 Настільні розвиваючі ігри до тем програмового матеріалу
2D3DNU1400 Набір магнітів Природознавство
Математична освітня галузь
Навчальні засоби для формування математичної компетентності учнів 3-4 класів мають сприяти формуванню розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу; формуванню в учнів досвіду використання математичних знань і способів для розв’язання навчальних і практичних задач; розвитку математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей; формування в учнів здатності мислити логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язання задач. Наочність для використання на уроках математики потрібно добирати з урахуванням завдань змістових ліній навчальної програми. Це можуть бути різноманітні друковані засоби навчання, контрольно-вимірювальні інструменти, моделі і муляжі, а також прилади і пристосування.
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини». Для формування навичок оперування числами у межах мільйона, виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення, ознайомлення зі звичайними дробами, вимірювання величин та оперування величинами пропонується використовувати набори карток для лічби та усного рахунку, числові лінійки з набором карток до них, рахівницю, математичний куб, різноманітні друковані тематичні таблиці, набори, що відображають частину цілого в крузі, набори для вивчення розряду числа, різноманітні контрольно-вимірювальні інструменти та набори мірного посуду.
Наприклад артикули:
2D3D-IMP-1036/1 Математичний планшет з набором для позначення кутів
2D3D-IMP-1080/1 Навчальний набір Методика Кюїзенера
LER 9863 Демонстраційний набір геометричних фігур
LER 7626 Геометричні фігури, геометричні тіла та їх властивості
LSP 0217 Набір таблиць з ознаками, властивостями і відношенням предметів Сортувальний набір
LER 1081 Комплекти роздаткові для лічби, вивчення складу числа
2D3D-IMP-1075 Навчальний набір Логічні Кільця
2D3D-IMP-1046 Набір лічильного матеріалу Фрукти
2D3D-IMP-1058 Набір лічильного матеріалу Дикі звірі
2D3DNU1700 Набір грошових знаків навчальний
LER 7586 Числова лінійка від 0 до 1000 з набором карток
2D3D-IMP-1001 Пластиковий абакус
LER 1616 Магнітний прилад Частки та дроби
LER 0930 Квадрат сотенний Математичний куб
2D3DNU1300 Набір магнітів Математика
2D3D-IMP-1015 Демонстраційний набір вимірювальних приладів
LER1206-1 Демонстраційний набір моделей геометричних тіл
LER0779 Контрольно-вимірювальні Терези демонстраційні з набором важків
LER0575 Набір годинників для вивчення часу доби
Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності». Для удосконалення вмінь учнів обчислювати математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною можна використовувати різноманітні дидактичні картки із завданнями, набори карток з цифрами, математичними знаками та літерами на магнітній основі.
Наприклад артикули:
2D3DNU1300 Дидактичні картки Математика
LSP4299 Математичні поєднання з дидактичними картками
Змістова лінія «Геометричні фігури». Для розвитку в учнів просторових уявлень, формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками, удосконалення практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури можна використовувати різноманітні набори геометричних тіл та фігур, трафарети геометричних фігур, навчально-наочні набори типу «Блоки Дьнеша», «Танграм», а також набори для креслення.
Наприклад артикули:
2D3D-IMP-1074/3 Навчальний набір Логічні Блоки
2D3D-IMP-1074 Навчальний набір малі Логічні Блоки
2D3D-IMP-1085 Танграм дерев'яний
LER 0913 Набір моделей геометричних тіл та фігур
2D3D-IMP-2006 Набір великих прозорих моделей геометричних тіл та фігур
2D3D-IMP-1014 Набір класного інструменту для вчителя
2D3D-IMP-1066 Набір моделей геометричних тіл та фігур з розгорткою
2D3D-IMP-2007 Набір моделей геометричних тіл та фігур (Демонстраційні непрозорі)
LER5440 Набір таблиць Розташування у просторі і на площині
Природнича освітня галузь
Наочні засоби навчання для формування компетентностей молодших школярів в галузі природничих наук, техніки, технологій та екології мають сприяти усвідомленню учнями різноманіття природи, взаємозв’язків її об’єктів і явищ, поясненню ролі природничих наук в житті людини, а також заохочувати учнів до експериментування та пошуково-дослідницької діяльності.
З метою закріплення знань молодших школярів про об’єкти живої та неживої природи, про рукотворні об’єкти, явища природи, сезонні зміни в природі; для спостережень за станом погоди, систематизації та узагальнення отриманих даних; для проведення різноманітних досліджень з тілами природи, а також для організації дослідницьких проєктів; для формування уявлень про планету Земля, Всесвіт, Сонячну систему; для формування уявлень про флору і фауну планети Земля, особливості природи материків і океанів, про машини, механізми та винаходи людства пропонуємо використовувати друковані засоби навчання у вигляді карт настінних, календарів природи, наборів дидактичних карток, а також різноманітні моделі, прилади, пристосування та лабораторні набори.
Наприклад артикули:
2D3DNU1400 Набір магнітів Природознавство
2D3DNUD2000 Дитяча карта світу
2D3DNUD2100 Дитяча карта України
LER 2774 Набір речних шкільних луп
LSP 0339 Курвіметр для вимірювання величин
LER 2733 Розвиток курча в яйці з поденним циклом
LER 2833 STEM-набір “Magnets! Activity set”
LER 2827 STEM-набір “Sink or Float. Activity set”
LER 2824 STEM-набір “Simple Machines. Activity set”
LER 2822 STEM-набір “Force and Motion. Activity set”
LER 2064 Прилади та приладдя для вивчення магнітних властивостей
LER 7735 Комплекти таблиць: Земля – Моделі, Глобуси: Фізичний
LER 0790 Магніт смуговий (учнівський набір магнітів)
2D3D-IMP-1053 Набір годинників пісочних (1, 2, 5, 10 хв)
EI-5287 Телурій, Комплекти таблиць
Технологічна освітня галузь
Засоби навчання, що використовуватимуться під час інтегрованого курсу «Дизайн і технології» мають сприяти формуванню в учнів допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво, естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві; орієнтувати учнів на набуття досвіду поетапного створення корисних та естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах; сприяти виробленню навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій.
Для розробки та виготовлення макетів об’ємних фігур; закріплення навичок розмічати деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів; удосконалення вмінь застосування творчих методів проєктування – перенесення форм природних і рукотворних об’єктів на власну модель; закріплення навичок описування моделі спроектованого виробу; удосконалення вмінь розраховувати орієнтовні витрати на виготовлення свого виробу, планувати послідовність технологічних операцій для спроєктованого виробу, виготовляти виріб за інструкцією можна використовувати набори друкованих карток для складання цілих об’єктів з частин, ігрові набори для конструювання з різними типами з’єднань, конструктори для вивчення різних конструкцій та механізмів, різноманітні шаблони і трафарети, набори канцелярського приладдя.
Наприклад артикули:
2D3DNU2130 Набір дидактичних карток «Роботи»
2D3DNU2110 Набір дидактичних карток «Професії»
LER 9287 Конструктори для вивчення різних конструкцій та механізмів
2D3D-IMP-1031 Конструктор для вивчення різних конструкцій та механізмів
LER 2845 Набори технологічних карт-схем послідовного виконання завдань
LER 1776 Набір для колективної творчості Моделювання 2D і 3D об’єктів
LER 2442 Конструктор для вивчення різних конструкцій та механізмів Набір інструментів
LSP 8594 Гнучкий 3D конструктор для STEM-ігор
LER 9227 Ігровий набір для конструювання з різними способами з’єднання деталей
LER5440 Набір шаблонів геометричних фігур
Інформатична освітня галузь
Навчальні засоби та обладнання для формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів 3-4 класів повинні сприяти формуванню здатності дітей розв’язувати завдання з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-комунікативних технологій; сприяти розвитку вмінь знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем, створювати інформаційні об’єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах, критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем.
Для організації роботи по вивченню молодшими школярами курсу «Інформатика» навчальний кабінет має бути оснащений комп’ютерним обладнання, що відповідає вимогам Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2017 № 1440. Програмне забезпечення, яке використовується у третьому класі – графічний (офлайн та онлайн версії), текстовий редактор; у четвертому класі – середовище програмування.
З метою формування уявлень учнів про команди, виконавців, послідовність дій, алгоритми, а також для удосконалення навичок складання алгоритмів дій для виконавця, подання йому команд, програмування електронних пристроїв та визначення правильності виконання дій виконавцем пропонуємо на уроках інформатики застосовувати ігрові набори для розвитку алгоритмічного мислення, дидактичні матеріали для моделювання лінійних алгоритмів, робототехнічні набори для здійснення програмованого руху.
Наприклад артикули:
LER 2831 Робот-миша з полем для програмування Дидактичний матеріал для моделювання алгоритмів
LER 2861 Роздаткові планшети клавіатури паперові Математична гра з кодування послідовностей
2D3DNU1600 Дидактичні картки «Інформатика»
LER 2863 Настільна гра з моделюванням алгоритмів
LER 2841 Робот-миша (для роботи в групах)
EI-1125 Artie 3000 робот для малювання через програмування
PremiumKit Cubroid Coding Blocks
Відео: Переваги STEM-освіти в Україні
Важливо: Втратив чинність НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ №137 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРИМІРНОГО ПЕРЕЛІКУ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО І ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ.
Часті питання:
Потрібно все для початкових класів. Роздатковий матеріал для НУШ та набори для групової роботи.
- На сайті odo.com.ua ви знайдете готові набори, але ми рекомендуємо просто написати листа на info@odo.com.ua з переліком потрібних засобів, навіть якщо ви ще не знаєте що саме вам потрібно але можете вказати на яку суму коштів розраховуєте - методист підбере індивідуально найкращу комплектацію для вас - завжди стараємося дати максимум під ваш бюджет.
Які є нові матеріали в НУШ, щось цікаве і сучасне для облаштування навчального класу.
- Якщо вас цікавлять новинки які будуть скоро доступні для замовлення, чи цікаві наші власні розробки з методичними вказівками, вправами і завданнями - рекомендуємо підписатися на розсилку новин знизу ввівши свій емейл в поле "Будьте завжди в курсі!" та підписатися на наш YouTube канал і сторінку в Facebook - ми регулярно розміщуємо інформацію про найцікавіше.
Як проводити навчання згідно нових методик СТЕМ-освіти в молодших класах.
- На ваш запит надамо пропозицію на сучасне ліцензійне програмне забезпечення, з готовими уроками, фото та відео матеріалами до тем програмового матеріалу, курсами з основ програмування для першачків, СТЕМ-іграми для групової та індивідуальної роботи на уроці, конструктор уроку для вчителя чи інструменти для створення завдань на інтерактивну дошку.
Висновки:
Існує думка, що в першу чергу в нових кабінетах потрібні речі, які важко зробити власними руками, і ми з нею згодні. Гербарії і колекції, а іноді і прості макети не повинні закуповуватися в першу чергу.
Звертайте увагу на широку функціональність - в першу чергу вибирати засоби, які будуть використовуватись у максимально великій кількості занять, замість тих що дістаються раз на рік під одну тему з програми.
Вартість має бути останнім фактором – одна, на перший погляд дорога, річ може замінити 5-6 більш дешевих але менш функціональних.
Напишіть в коментарях нижче як ви обираєте навчальні засоби для молодших класів, на що орієнтуєтеся чи на що саме звертаєте увагу, яким наборам віддаєте перевагу.
Матеріали підготовлені методистом Olena Hruntiuk
Товари
-
Швидкий перегляд -
Швидкий перегляд -
Швидкий перегляд -
Швидкий перегляд
- Коментарі
